Warning: Parameter 2 to CMFAQ_Base::title_like_posts_where() expected to be a reference, value given in /home/kitgsm/kitgsm.com.ua/www/wp-includes/class-wp-hook.php on line 286

Warning: Parameter 2 to CMFAQ_Base::title_or_content_like_posts_where() expected to be a reference, value given in /home/kitgsm/kitgsm.com.ua/www/wp-includes/class-wp-hook.php on line 286

Warning: Parameter 2 to CMFAQ_Base::title_like_posts_where() expected to be a reference, value given in /home/kitgsm/kitgsm.com.ua/www/wp-includes/class-wp-hook.php on line 286

Warning: Parameter 2 to CMFAQ_Base::title_or_content_like_posts_where() expected to be a reference, value given in /home/kitgsm/kitgsm.com.ua/www/wp-includes/class-wp-hook.php on line 286
Сервіси файлообмінники заважають провайдерам оптимізувати трафік | KitGSM

Сервіси файлообмінники заважають провайдерам оптимізувати трафік

За даними дослідження компанії TNS Infatest, виконаного за замовленням Google, 56% опитаних українців є регулярними користувачами Інтернету. При цьому більшість з них споживають досить «важкі» послуги: 68% – регулярно переглядають відео онлайн, а 69% слухають музику через різні онлайн-сервіси. Про ситуацію з використанням і формуванням інтернет-трафіку в інтерв’ю розповів директор з розвитку та експлуатації мережі компанії «Воля» Анатолій Аброськін.

– Яка в загальних рисах економіка інтернет-провайдерів? Яку частку займають витрати на оплату трафіку?

– Це залежить від розмірів і географії присутності самого провайдера, а також обсягів споживаного його клієнтами трафіку, оскільки питома вартість трафіку і транспортних каналів для його доставки істотно знижується при розширенні необхідної пропускної спроможності. Наприклад, у такій великій компанії, як «Воля», витрати на оплату трафіку зараз не перевищують 10% від вартості послуги.

– Якою мірою файлообмінні сервіси допомагають провайдерам оптимізувати структуру трафіку і витрати на його оплату?

– Швидше навпаки, вони заважають оптимізувати потоки трафіку, так як сервера файлообмінників мають властивість переміщатися від провайдера до провайдера, змушуючи операторів будувати додаткові транспортні канали. Ну а про «законності» такого сервісу сказано вже достатньо.

Будемо сподіватися, що подальший розвиток в Україні легального контента зробить його поширення та положення в мережі більш передбачуваним, а використання мереж peer-to-peer – більш рівномірним, що полегшить життя провайдерам.

  – Якщо уявити повну ліквідацію в Україні інфраструктури доступу до піратського медіаконтенту, то як це вплине на бізнес провайдерів і вартості послуг для абонентів?

– З нашої точки зору, зміниться структура трафіку, і якщо не з’явиться український легальний альтернативний контент, то виросте споживання міжнародного трафіку. Безумовно, це вплине на собівартість послуги доступу в Інтернет. Як результат, для кінцевого користувача вона буде рости, можливо, підтягуючись до європейських цін.

– Загалом, які причини привели в свій час до поділу трафіку на внутрішньоукраїнський і міжнародний?

  – Український трафік з’явився практично одночасно з виникненням в Україні інфраструктури Інтернету, зростанням числа його користувачів і місцевих джерел контенту. Проте поділ трафіку на український і міжнародний почалося з моменту появи Української точки обміну трафіком UA-IX і паритетних з’єднань між національними операторами, що дозволяло знижувати витрати на використанні дорогих зовнішніх каналів. Це дало провайдерам можливість підвищити привабливість послуги доступу до Мережі шляхом ділення вартості користування дорогим міжнародним трафіком і відносно дешевим внутрішньоукраїнських. У перспективі, думаю, ця різниця буде зменшуватися, так як вартість зовнішніх каналів поступово знижується, а кількість привабливого легального контента в Україні буде тільки рости.

Як нині розподіляється трафік? Яку частку займає внутрішньоукраїнський і яку – міжнародний? Як виглядає баланс вхідного і вихідного міжнародного трафіку?

– Зараз український та міжнародний трафік можна вважати сумірними. Їх розподіл залежить від структури абонентської бази провайдера, наприклад, її поділу на корпоративних клієнтів і клієнтів масового ринку, географічної зв’язності їхнього бізнесу і переваг до того чи іншого контенту, наявності у постачальника додаткових мультимедійних послуг. Так, в нашій компанії генерування додаткового українського трафіку для клієнтів забезпечило впровадження нових послуг інтерактивного телебачення на базі технології ОТТ.

– Що необхідно провайдерам, щоб блокувати IP-пакети завідомо зловмисних сервісів на зразок кардшарінгових платформ?

– Є два аспекти цього завдання. Перший – юридичної, так як оператор повинен обмежувати можливості доступу клієнта до певних ресурсів Мережі. Для подібного обмеження потрібні законодавча база та офіційний перелік таких заборонених ресурсів.

Другий аспект – технічний. Яким чином підтримувати актуальну базу даних IP-адрес заборонених ресурсів? В даний час у світі існує кілька автоматизованих сервісів, що надають подібну інформацію провайдерам. Але зараз ці сервіси, швидше, орієнтовані на запобігання та усунення DDoS-атак, а не на обмеження доступу до нелегальних ресурсів.


Warning: Parameter 2 to CMFAQ_Base::title_like_posts_where() expected to be a reference, value given in /home/kitgsm/kitgsm.com.ua/www/wp-includes/class-wp-hook.php on line 286

Warning: Parameter 2 to CMFAQ_Base::title_or_content_like_posts_where() expected to be a reference, value given in /home/kitgsm/kitgsm.com.ua/www/wp-includes/class-wp-hook.php on line 286